Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 904/1955/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Трест реконструкції та розвитку"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2014у справі№ 904/1955/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПрокурора міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Трест реконструкції та розвитку"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровнесення змін до договору оренди земліза участю представників: прокурораБоднарчук В.М., посв. № 023013позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)відповідачаСкачкова В.Г., дов. від 11.08.2014третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Трест реконструкції та розвитку" про внесення змін до пунктів 1.3, 3.1, 3.2 договору оренди земельної ділянки від 01.11.2002, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2469 від 14.11.2002 , укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Трест реконструкції та розвитку", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 7137, виклавши їх в такій редакції:

"1.3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 17.03.2014 становить: для земельної ділянки площею 2,1009 га, зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 6617014 (кадастровий номер 1210100000:02:242:0006) - 14 517 190 грн. 23 коп.; для земельної ділянки площею 1,7900 га, зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 6617018 (кадастровий номер 1210100000:02:242:0024) - 12 686 026 грн. 14 коп.".

"3.1. Річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 816 096грн. 48коп. (за земельну ділянку площею 2,1009 га, зареєстровану в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 6617014 (кадастровий номер 1210100000:02:242:0006) - 435 515грн.70коп., за земельну ділянку площею 1,7900 га, зареєстровану в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 6617018 (кадастровий номер 1210100000:02:242:0024) - 380 580 грн.78 коп.), не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

"3.2. Орендна плата за користування земельними ділянками сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.".

Позовні вимоги вмотивовано прийняттям міською радою рішення, яким змінено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відповідно до якої визначається розмір орендної плати, приписами статей 651, 652 Цивільного кодексу України, статтями 288.5 Податкового кодексу України.

Відповідач не виклав власної позиції щодо позовних вимог, в зв'язку з чим спір вирішувався за приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено, внесено відповідні зміни до пунктів 1.3., 3.1. та 3.2. договору оренди земельної ділянки від 01.11.2002 (з урахуванням ухвали суду від 11.09.2014 про виправлення допущених описок щодо коду земельних ділянок) та стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1218 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 (судді: Л.А.Коваль - головуючий, В.О.Кузнецов, А.Є. Чередко) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 рішення суду першої інстанції залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову в справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: приписів статей 641, 642, 651, 652 Цивільного кодексу України, 188 Господарського кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", пунктів 288.5, 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, в порушення яких позивач не направив відповідачу пропозиції про внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки, а відповідач не надавав згоди на внесення таких змін, натомість позивач, передчасно звернувшись до господарського суду з позовом, не виконавши вимог законодавства та умов договору оренди, позбавив відповідача права на волевиявлення, а саме у разі істотної зміни договору розірвати договір оренди та не продовжувати відносини з позивачем.

Позивач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали та не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників прокурора та відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2002 на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.06.2002 № 206/2 Дніпропетровська міська рада (орендодавець) та Закрите акціонерне товариство "Трест реконструкції та розвитку" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки.

01.11.2002 Договір, посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 7137. 14.11.2002, зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2469.

18.05.2005 орендодавець та орендар на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 20.04.2005 № 504/26 уклали додаткову угоду, якою до Договору внесли зміни щодо назви землекористувача з Закритого акціонерного товариства "Трест реконструкції та розвитку" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Трест реконструкції та розвитку". Додаткова угода до Договору в дату її укладення посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № 2304, та зареєстрована у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис від 22.06.2005 за № 040510400505.

За умовами пункту 1.1 цього Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього Договору земельні ділянки площами 2,1009 га та 1,7900 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Шинна, 22б, для фактичного розміщення виробничої бази, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодами 66017014 та 66017018.

Згідно з пунктом 1.3. Договору грошова оцінка земельних ділянок складає згідно з довідками про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання Договору: 6 419 255, 78 грн. та 5 532 172, 97 грн.

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що земельні ділянки передаються до 19.06.2017.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2, 3.3 Договору сума орендної плати за користування земельними ділянками на термін дії Договору складає 1792714, 32 грн., орендна плата за користування земельними ділянками сплачується у грошовій формі у розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року; розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Згідно з пунктом 4.1. Договору цільове призначення земельних ділянок: фактичне розміщення виробничої бази.

Пунктами 8.1., 8.2 Договору визначено, що зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо умов Договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Судами також встановлено, що 02.02.2011 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", згідно з яким міська рада до моменту прийняття нею рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання вирішила встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складених Управлінням Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області на вимогу прокуратури м. Дніпропетровська, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, користувачем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Трест реконструкції та розвитку", розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 22-б, кадастрові номери: 1210100000:02:242:0006, площа: 2, 1009 га, та 1210100000:02:242:0024, площа: 1,7900 га, станом на 17.03.2014 року становить відповідно 14 517 190, 23 грн. та 12 686 026, 14 грн.

Судами досліджено, що позивач в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України, не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до Договору в частині визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розміру річної орендної плати, умов внесення орендної плати, не направляв відповідачу проект змін до Договору. Разом з тим, в офіційному друкованому виданні Дніпропетровської міської ради - газеті "Наше місто" від 22.02.2011 № 26 (3306) опубліковане повідомлення за підписом міського голови про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом укладення додаткових договорів.

Відповідач не здійснив заходів щодо внесення запропонованих змін до договору, відповідну додаткову угоду також не уклав.

Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Трест реконструкції та розвитку" про внесення змін до пунктів 1.3, 3.1, 3.2 договору оренди земельної ділянки від 01.11.2002.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що сторони в договорі передбачили можливість внесення змін до договору, а законодавча зміна граничного розміру орендної плати, яка є регульованою, є підставою для перегляду попередньо встановленого договором розміру орендної плати.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Також за підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України в редакції на дату звернення прокурора з позовом до місцевого господарського суду розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України в редакції на дату прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати. Також, договором оренди землі мають визначатись форма, умови внесення орендної плати, при цьому строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повинні встановлюватись відповідно до Податкового кодексу України.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

За частиною 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Дніпропетровська міська рада прийняла рішення № 216/8 від 02.02.2011, згідно з яким міська рада до моменту прийняття нею рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання вирішила встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Докази скасування та/або визнання недійсним у встановленому законом порядку рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 відсутні.

За статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Вказаними приписами законодавства передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

Господарськими судами встановлено, що пунктом 3.3 договору від 01.11.2002 сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Таким чином, оскільки нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і сторонами у договорі оренди землі від 01.11.2002 передбачена можливість перегляду орендної плати у разі законодавчої зміни ставок земельного податку, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що зміна розміру орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, з внесенням до договору відповідних змін.

Пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України закріплено принцип стабільності, згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", прийнято 02.02.2011, опубліковано 22.02.2011; відтак, приймаючи 20.05.2014 року рішення про внесення змін до договору оренди, місцевий господарський суд обґрунтовано застосував зазначене вище рішення міської ради до спірних правовідносин.

Судова колегія також зазначає, що при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки і, відповідно, належного розміру орендної плати, суди виходили з даних, визначених у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складених Управлінням Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 17.03.2014, доводів та доказів на підтвердження неналежності розрахунку уповноваженого органу, його невідповідності вихідним даним чи механізму здійснення розрахунку матеріали справи та касаційна скарга не містять.

Посилання скаржника на відсутність пропозиції позивача про внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки, та позбавлення його права на волевиявлення передчасним зверненням до суду, спростовується вимогами статті 651 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість внесення змін до договору також і в інших випадках, встановлених договором або законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, розглядаючи справу відповідно до положень статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, надали оцінку наявним у справі доказам згідно з вимогами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, вірно застосували норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не ґрунтуються на вірному застосуванні норм процесуального права, суперечать матеріалам справи та положенням матеріального права; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Трест реконструкції та розвитку" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 у справі № 904/1955/14 Господарського суду Дніпропетровської області та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач